kopiika.com.ua

Жити в чистому місті – через цивілізацію та свідомість!

Переглядів: 63Коментарі: 0
Жити в чистому місті –  через цивілізацію та свідомість!  Про те, що сортування сміття – це цивілізаційний екошлях планети, усвідомлює багато людей. У тому числі білоцерківців. Тому всі жителі нашого міста, із якими довелося поспілкуватися на цю тему, беззаперечно говорили, що сортування – це справа правильна… а інколи ще й вигідна. 

Однак часто в цих розмовах звучало слово «але»: «…Але наші люди не вміють сортувати!», «…але вони безкультурні й  навіть до урни серветок та недокурків не несуть». Тим не менш, зацікавлені мешканці підтверджуюсь, що в Білій Церкві ця титанічна проблема, урешті-решт, зрушується з мертвої точки: піднімаються питання сортування – і навіть не лише органічних відходів, але й батарейок, ламп, термометрів, – які раніше були «непідйомними» для нашого міста десятки років!..
 
За кілька років у місті Біла Церква почали звикати до кількох баків у «сміттєвих зонах»: для органічних відходів та – суха фракція. Зрозуміло, що далеко не всі мешканці читають написи на баках зі сміттям із вказівками, що й куди викидати. Комусь – достатньо прохання від працівників Білоцерківського департаменту ЖКГ про те, куди викидати певний вид сміття. Іншим – доволі й свого розуміння про екологічність особистих вчинків. 
 
Як розповідали знайомі, які приїхали з Китаю, там до тих, хто чомусь вирішив «не сортувати», ставляться з усією суворістю закону – височенні штрафи!.. У нас, звичайно, не ті умови, що в Китаї (і, певно, слава Богу!). Але інколи ми сумуємо за «громадянською дисципліною» – принаймні біля власного під’їзду.
 

«Сортувати – це дуже правильно!»

Люди в ці різдвяно-новорічні дні зазвичай виносять багато сміття, де наразі збирається й мотлох (результат передсвяткового генерального прибирання квартир), і відходи з овочів та переробки продуктів, надмірні залишки їжі (повні святкові столи!). Як викидають сміття дорослі, бачать у родинах діти. Зрозуміло, що у своєму майбутньому вони копіюватимуть стереотипи дорослих – своїх батьків, бабусь, сусідів…  
 
Спілкуємося з родиною, яка прогулюється неподалік бульвару Олександрійського. 
 
Юрій, голова родини: «Я знаю, що в місті є така тенденція – сортувати сміття. Це дуже правильно. Я б хотів, щоб у нас, мешканців Білої Церкви, завжди була така можливість: правильно сортувати сміття. Наприклад, у великих 9-поверхівок на нашій «Клініці» така можливість є, адже там стоять спеціальні баки для твердих відходів. А тут, біля 5-поверхівки, люди поки чекають на такі баки. 
 
Можливо, установлення баків спонукатиме людей сортувати сміття хоча б на першому етапі. Тому що їжа та пластик абсолютно по-різному розкладаються. Сортувати – це дуже правильно!»
 
Донька Діана також знає про сортування сміття, адже в школі розповідають та пояснюють: «Я думаю, що коли виросту й стану дорослою, то життя трохи зміниться. Люди будуть більш правильно використовувати все сміття, а не просто викидати…»
 
Мама родини Валентина вважає, що сортування – це наша майбутня еконеобхідність: «Додаткові баки вже кілька років стоять у наших дворах. Це позитивна тенденція… Але я не бачу активних процесів з переробки тих відходів в Україні. Можливо, щось є навіть у нас, у Білій Церкві?.. Тоді ми б хотіли, щоб про це частіше розповідали, пояснювали. Щоб ми бачили результат такої роботи. Звичайно, я, як мама двох дітей, розумію, що сортування – необхідно прищеплювати як звичку».
 
Мешканець цього ж мікрорайону, по бульвару Олександрійському, Микола упевнений, що лише незначна частина білоцерківців усвідомлює важливість сортування сміття:
«Більш-менш зараз ситуація виправляється на краще. У порівнянні з 5-10 роками тому… Особисто я сортую сміття вже багато років. А ось серед сусідів, знайомих, – то свідомо сортує лише частина з них. Ситуацію рятує те, що сміття розбирають люди, яким воно вигідне (вибирають з баків папір, скляну тару – заради коштів). 
 
Звичайно, я розумію, що шкідливість діяльності людини позначається на екології: якщо вийти на річку – це одразу стає видно! Тому, зі свого боку, стараюся сприяти коректному знищенню сміття. Наприклад, коли ми їдемо з дачі, то сміття забираємо із собою. За останні кілька років у Білій Церкві, я вважаю, ситуація покращилась відсотків на 30%... Місто стало більш чистим, більше стало порядку на вулицях».
 
Спілкування з активістами громадської ініціативи «Вартові чистоти» виявляє кілька проблемних моментів у Білій Церкві, на які варто звернути серйозну увагу. Зокрема, у порівнянні з баками для органічних відходів – варто збільшувати кількість контейнерів для сухої фракції.
Активіст «Вартових чистоти» Любов Чуприна: «Дуже добре, що за кілька останніх років білоцерківці починають звикати до необхідності сортувати сміття: люди почали розуміти, що треба відділяти сміття, яке потребує спеціальної переробки. Лишень подумайте: одна батарейка засмічує ґрунт на 26 квадратних метрів і негативно діє на 400 літрів води!.. Вважаю, що інформувати про наявність спеціальних контейнерів у Білій Церкві (для ламп, батарейок тощо) – можна просто на квитанціях про сміття. 
Варто на рівні міста налагоджувати активну співпрацю з екоорганізаціями, наприклад ініціативою «Батарейки, здавайтеся!», адже таким проектам необхідна підтримка на рівні міста, регіону. Щодо культури сортування, то я впевнена: надати умови – і білоцерківці швидко навчаться сортувати!
…Ще одна важлива тема, яку потрібно вирішувати як у країні, так і в нашому місті, – це утилізація використаних шприців! Гостра тема виникла, коли ми з волонтерами «Вартових чистоти» прибирали території Білої Церкви. Але йдеться не лише про наркоманів, а й про утилізацію будь-яких використаних шприців. Хіба нам треба поширення вірусів та хвороб серед населення? Варто використовувати досвід інших міст України.
…Чим менше «небезпечного сміття» буде на наших територіях, тим більш чисту землю ми передамо нашим дітям».
 
Дійсно, за словами керівника управління благоустрою та екології Альони Колотницької, по місту встановлено 1930 сміттєвих баків, із них 280 – для сухих відходів (пластикові, скляні пляшки тощо). Тож протягом 2020 року підприємством «КТП-1028», яке перемогло в конкурсі, заплановано поставити в місті ще сотню баків – саме для відходів сухої фракції. 
 
За інформацією департаменту ЖКГ, збір батарейок проводиться в закладах освіти, спорту, на підприємствах та в декількох житлових будинках. До речі, карта місць розміщення збору батарейок та елементів живлення: 
https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1QhfC4KrlYuTHK_Zr-3baexw1yz0 
 
Щодо ртутних ламп і термометрів, то, за інформацією Альони Колотницької, їх наразі відправляють спеціалізованим підприємствам на утилізацію: «Вдячні всім – за користування контейнером для небезпечних відходів за цільовим призначенням! Батарейки й люмінесцентні лампи можна складати в спеціальний контейнер, який розташований у центрі міста, на Торговій площі, буд. 11. 
 
Цей «пілотний проект» – дуже позитивний досвід! Щодо ртутних термометрів, то їх варто приносити в департамент власноруч, адже спеціалісти поки зберігають їх – до вирішення питання утилізації на державному рівні. Більш того, у 2020 році плануємо встановити на території міста ще 4 контейнери для збору ламп і батарейок! Крім того, ми запланували організувати 5 контейнерів для збору одягу – у тісній співпраці зі спеціалістами Територіального центру соціальних послуг. Волонтери будуть розбирати контейнери, щоб сортувати одяг – для вразливих верств населення, для переселенців, погорільців, людей у скрутних обставинах».
 
До речі, якщо виникають запитання стосовно цієї теми, мешканці можуть телефонувати 067 31 077 55, у Центр оперативного реагування, де фахівці цілодобово приймають інформацію.
 
…Думається зараз, що ті школярі, які в білоцерківських школах кладуть батарейки в спеціальні пластикові контейнери, уважно сприймають інформацію про екологічні небезпеки, вчаться грамотно сортувати ще на території школи, – вийдуть у доросле життя з розумінням важливості роздільного збору сміття. Тим паче, що для цього з’являються все кращі умови на рівні міста. Хочеться сподіватися, що тенденції міста до очищення на всіх рівнях будуть лише зростати – як і екологічна свідомість білоцерківців.
 —  Наталія Вереснева