kopiika.com.ua

Великий піст: час для духовного зростання

Переглядів: 80Коментарі: 0
Великий піст:  час для духовного зростання  Великий піст, що  розпочався в понеділок, 2 березня, а завершиться в суботу, 18 квітня, – час не лише тілесного стримання, а й  духовного зростання. Час нашого паломництва до Пасхи, коли потрібно зайти в келію самоспоглядання, де ніхто ні з ким не воює, і почати мислити в інакшій від повсякдення парадигмі – парадигмі духовності. Ви пробували? Якщо ні – то вже час! 

 
Неймовірні обрії відкриваються, повірте. Бо ж за тих 48 днів аскетизму ми налаштовуємося душею й приймаємо в серце думку, що
- у світі, повному ненависті, потрібно вміти любити; 
- у світі, повному зла, потрібно вміти пробачати; 
- у світі, повному розпачу, потрібно вміти мріяти; 
- у світі, повному сумнівів, потрібно вміти вірити.
 
Як підготуватися до цього доволі важкого періоду внутрішнього духовного очищення та вдосконалення, що варто знати про сенс суворого постування, яких обмежень у їжі слід дотримуватися, для кого можливі послаблення цих вимог та як тілесний піст об’єднати з духовними чеснотами, – розповів для читачів «Копійки»  настоятель храму Архангела Гавриїла протоієрей Іван Кречківський.

У чому суть Великого посту?

- Великий піст — найсуворіший і найважливіший піст у церковному календарі, підготовка християн до найголовнішого свята – Пасхи, Воскресіння Христового, – розповідає о. Іван. – Він не має фіксованої дати й починається за 7 тижнів до Великодня, який цього року відзначатимуть 19 квітня. Загальна тривалість Великого посту – 48 днів. Церква встановила його в пам’ять про поневіряння пустелею Ісуса Христа, який протягом 40 днів, попри спокуси, відмовляв собі в їжі. 
 
Розпочинає піст Чотиридесятниця (перші 40 днів), а закінчує Страсна седмиця (останній тиждень перед Великоднем). Чотиридесятниця започаткована на честь сорокаденного посту Спасителя, а Страсна седмиця — на згадку останніх днів земного життя, страждань, смерті й поховання Христа. Великим цей піст зветься не тільки через те, що триває так довго, а й через своє значення в житті кожного православного християнина. Його початок символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки. Тому в цей період християнам варто на 48 днів обмежити себе не тільки в їжі, але й у мирських примхах і розвагах, утримуватися від веселощів, радощів і приділити час на духовний розвиток. Себто піст має бути цілісним – тілесні обмеження мають бути поєднані з духовними чеснотами. 
 

Як постувати?

- Коли заходить мова про піст, більшість людей цікавить, що можна, а чого не можна їсти в цей період, – зауважує протоієрей Іван Кречківський. – Однак треба розуміти, що сенс посту – не в тому, щоб чогось не їсти, а в нашій концентрації на головному в житті. Християнство ж бо – не «релігія шлунка», й аскетичні зусилля тілесного постування тільки допомагають зосередитися на внутрішньому світі: розібратися в цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Тому піст складається не лише з того, в чому себе обмежуємо (не їсти скоромної їжі тваринного походження, не «зависати» надовго в соцмережах і телевізорі, не ходити на вечірки), а й з того, на що витрачаємо час та зусилля. Бо головне в духовному житті – це поглибити свої стосунки з Богом та людьми, робити усім добро та любити людей, жити не заради себе, а для інших. 
 
Це час для тих багатьох добрих і корисних справ, які ми мали можливість здійснити, але відкладали «на потім». Наприклад, цілком у наших силах підтримати волонтерську діяльність щодо допомоги нашим воїнам, зібрати речі для дитячого будинку чи безхатьків, навідати своїх батьків, допомогти самотнім людям старшого віку, навести лад у власному будинку й дворі, просто проводити кожного вечора час зі своїми дітьми… Було б тільки бажання! 
Також це саме той час, коли слід відмовитися від шкідливих звичок, стримувати себе в тілесних утіхах, не конфліктувати з колегами, друзями чи близькими, не тримати ні на кого злість та не думати про погане, не брехати нікому й не заздрити. І, звісно, щодня присвячувати час молитвам і кожної неділі йти до церкви.
 

Що можна їсти впродовж посту?

- Під час посту ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не в більшій її кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого, – наголошує священик. – Варто зазначити, що в Українській православній церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів. Він регламентує такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту. На першому й останньому (Страсну седмицю) тижнях – особливо суворий піст: повністю забороняється скоромне – продукти тваринного походження (м’ясо й будь-які м’ясні продукти, молоко, яйця, риба); у будні їдять 1 раз на день, увечері; по суботах і неділях 2 рази – в обід і ввечері; у понеділок, середу й п’ятницю – холодна їжа без олії; у вівторок і четвер – гаряча їжа без олії; по суботах і неділях можна вживати олію (крім суботи Страсної седмиці). 
 
Проте зазвичай строго дотримуються церковного статуту тільки  священнослужителі, ченці й послушники. Миряни ж просто переходять до пісного меню, відмовляються від непомірного споживання спиртного й намагаються не грішити. Отже, усі 7 тижнів посту вірянам слід не вживати їжу, яка містить м’ясо, рибу, молоко, яйця. Риба дозволяється тільки на свята: Благовіщення (7 квітня) та Вхід Господній до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Велику суботу багато вірян також не їсть до настання Великодня. 
 
Однак це – тільки рекомендації. Кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутною, але не шкодила здоров’ю. Наприклад, у давнину в цей час українські господині готували їжу пісну, але поживну: борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, паляниці з маком і медом. Ще на стіл подавали гриби, квашення, соління, відварені овочі, сушені фрукти тощо. Дехто ж узагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга й до Великодня голодував 3 дні поспіль. 
 
Додам, що під час Великого посту церковний устав дозволяє вживати помірну кількість вина чи пива по суботах та неділях. Тож стосовно міцних напоїв кожен може вирішувати сам: чи зовсім відмовитися від них на термін посту, чи помірковано вживати в ті дні, коли за уставом це дозволяється. 
 
Однак пам’ятати про поміркованість варто й непитущим, тим паче, з огляду на сучасні уявлення про пісну їжу, коли люди долучають до свого меню заморські морепродукти чи суші. Хоча екзотичну їжу навряд чи можна вважати пісною, адже в нашій країні це – делікатеси. Це саме стосується також східних солодощів, серед яких можуть бути зовсім пісні за складом продукти, але надто екзотичні та зовсім не скромні за ціною. Тобто під час посту  треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо, їжа має бути простою. 
 
Але ще важливішим є духовний піст, що має очистити людину від грішних думок і підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння. Згадаймо святого Іоанна Златоустого, який проповідував, що вартість пісного обіду має бути меншою за вартість скоромного, а різницю, казав він, треба віддати бідним. 
 

Хто може не тримати піст?

- Послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких він може стати шкідливим – каже отець Іван. – Це передусім малі діти, вагітні та матері, що годують, а також немічні й хворі, військові, подорожуючі, а також люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати білкову їжу – вона може це робити. Є певні послаблення й для студентів: навіть у духовних навчальних закладах під час Великого посту по суботах та неділях дозволяють вживати рибу. З питаннями про благословення на послаблення посту потрібно звертатися до священика. 
 
Проте послаблення чи скасування фізичного аспекту посту не означає, що така людина може зовсім не постувати. Можна вживати, скажімо, молоко чи інші продукти, але постувати в іншому – обмежити себе у веселощах та розвагах, телебаченні та інтернеті, читати духовну літературу, займатися благодійництвом.
 
Щодо дітей, то вони можуть не дотримуватися посту або трохи постувати вдома, а от у школі їсти те, що пропонують у їдальні. Краще не примушувати дітей, а пропонувати їм вирішувати це питання на власний розсуд. Примуси у вихованні завжди роблять протилежний ефект: підліток, якого в дитинстві зобов’язували постувати чи ходити на довгі службі, може надовго відвернутися від церкви. Батькам просто слід більше розповідати дітям про піст – як про особливий період життя людини, час покаяння та очищення, час підготовки до Великодня. І хай вони краще бачать, як постують батьки. Як-то кажуть, виховуйте себе, а діти із часом все одно стануть схожими на вас. 
 

Як проводити вільний час у Великий піст?

- Передусім, варто молитися під час Великого посту частіше та більш зосереджено. Адже молитовним СЛОВОМ ми оздоровлюємо свої душі й  тіла, – зазначає настоятель. – До звичайних молитов протягом буденних днів Великого посту додається молитва преподобного Єфрема Сиріна, яка в церкві повторюється на кожному богослужінні. На кожне прохання цієї молитви кладуть земний уклін: «Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства й марнослав’я не дай мені. Дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої й не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси навіки- віків. Амінь».
 
За церковними богослужіннями впродовж Великого посту прочитуються три біблійні книги: Буття, Притчі та книга пророка Ісаї. Але я радив би всім за час посту прочитати усі чотири Євангелія: від Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Це корисно для розуму й для душі. Читати Святе Письмо треба не тільки з метою дізнатися про щось нове, але й для того, щоб скеровувати в правильному напрямку своє життя. Крім Святого Письма, корисно читати й твори святих отців. Це допомагає берегти розум від суєти. Читання світської книги, – але не розважальної, а, наприклад, чогось зі світової класики – теж упорядковує наші помисли. 
 
А для того щоб відчути особливу, неповторну атмосферу «світлої печалі» великопісних богослужінь, треба йти до церкви не тільки в суботу чи неділю, а й у буденні дні. Якщо є можливість та дозволяє графік роботи, варто хоча б один раз прийти на Літургію Раніш освячених Дарів, узяти участь у таїнстві Соборування. Обов’язково під час Великого посту слід прийти на сповідь та причаститися Тіла й Крові Христових. І ви побачите, як докорінно зміниться все, до чого ви вже звикли, як втихомиряться пристрасті навколо вас, як зміняться ваші настрої та пріоритети, віднайдуться варіанти рішень складних завдань, – додав отець Іван, підсумовуючи свої настанови.
 
Тож побажаємо всім під час Великого посту скористатися ними та провести цей час із користю як для фізичного здоров’я, так і для свого духовного розвитку. Нехай добро й любов до ближнього врешті наповнять наше життя! Бо тільки з ними можна здолати всі незгоди, усі виклики сьогодення. 
—  Олена Литвинова