kopiika.com.ua

«Усе в житті чоловіки роблять саме заради жінок!»

Переглядів: 54Коментарі: 0
«Усе в житті чоловіки роблять саме заради жінок!»
Жінки та любов – це і є найважливіші життєві рушійні сили, так вважає Григорій Музика – співак, артист, поет, композитор, культурний діяч Білоцерківщини, цікава й багатогранна особистість. Він – людина, яка довгий час була активно причетною до спортивної сфери регіону, має значний досвід керівництва в адміністративних структурах Білоцерківського району, а сьогодні працює в Центрі олімпійської підготовки (смт Терезине). 
Нещодавно в залі Білоцерківського будинку органної та камерної музики відбувся цікавий, насичений концерт співака Григорія Музики «Зустріч із піснею», присвячений 30-річному ювілею вокальної діяльності на різних сценах України.  
- Любов до пісні більше 30 років тому привела мене на сцену, – зізнається артист. – А любов до України, до родини, до жінки направляє обирати особливий пісенний репертуар. Багато років тому я усвідомив, що мені треба співати, адже в мені є та велика природна сила, яку подарував Бог та батьки – голос, гарний баритон! 
Це особлива відповідальність – виходити на сцену. Адже сцена – це святе, це храм! На превеликий жаль, сьогодні багато хто, особливо в естраді, надто легко ставиться до цього… тому часто ми маємо «халтурне» ставлення до мистецтва. Але ж зі сцени має йти до людей – добро, світло, чистота, любов... і прогрес людству.
- Тож вихід на сцену – це світле свято чи важка праця?
- Однозначно не скажеш. Звичайно, на сцені має бути свято. Але йому передує щоденний важкий труд. Складна постійна робота над голосом, постановками, репертуаром – про кохану жінку, про наш край, про дітей, про любов до Батьківщини.
- Це якраз усе те, що ввійшло до концепції Вашого ювілейного концерту «Зустріч із піснею»…
- Дійсно, так. Концерт став серйозною віхою в моєму житті. Це черговий екзамен – перед моїм глядачем, і навіть перед самим собою. Якщо вже виходиш, – демонструй справжнє мистецтво! Ну, і певна риска творчого й життєвого шляху. 
У цьому концерті звучали пісні, що написані багато років тому, і сучасні. Поважаю й люблю співати пісні наших авторів, пісенників-земляків, зокрема Анатолія Кульчицького, Володимира Дідківського. Тому, крім класичних улюблених глядачем творів, звучали пісні про наш край, про нашу землю, родину, про наших людей – «Син Надросся», світла пісня зі смутком «Діти мої», пісня «Однокрил» та інші.
Я надзвичайно вдячний усім натхненникам і колегам, хто дав можливість показати красу української сучасної пісні. На сцені органного залу (керівник – Володимир Клюєв) я виступав разом із віртуозними учасниками оркестру естрадно-симфонічної музики Білоцерківського району, вокалістом Романом Бичиком (очолює сьогодні культурну сферу району),  чарівною вокалісткою Наталією Пренделас (педагог школи мистецтв №5), молодим артистом – Максимом Даніловим. Концертмейстером виступив талановитий Георгій Цінцевич. Приємно за підтримку друзів, меценатів, відділу культури Білої Церкви та всім, хто небайдужий до культурного життя Білоцерківщини.
- Знаєте, Ви здаєтеся дуже романтичним чоловіком, справжнім лицарем із шанобливим ставленням до Жінки… 
- Користуючись таким запитанням, хочу висловити подяку своїм дівчатам. Дружині Олені, яка, до речі, написала сценарій цього концертного свята. Моя дружина – тонка натура, інтелектуальна особистість, зі своїми філософськими теоріями. Любить мене, любить моїх дітей. Вона завжди – і надихає, і допомагає у моїй творчості. За мене в залі також переживала моя донька Марія, яка має непересічні вокальні дані, тож мені інколи шкода, що вона не стала оперною співачкою. А на відстані переживала ще одна донечка Анна. 
…Звичайно, я – романтичний чоловік. Загалом, хочу сказати: усе в житті чоловіки роблять саме заради жінок! Чоловік, який народжується на світ, завжди завдячує цьому Жінці. Він приходить на світ, щоб бути надійною опорою для Жінки, нести за неї відповідальність. Завдання справжнього Чоловіка – робити все, щоб його жінка була щаслива. Він має любити й поважати матір своїх дітей. 
Жінка – мудра й сильна натура, яка вміє сама непомітно вибирати (демонструючи, що чоловік – головний!), уміє зробити красу й  затишок у домі.
…Багато прекрасних жінок в Україні! Сьогодні нам, чоловікам, треба щось надзвичайне робити, старатися, щоб наш національний скарб, «золотий запас», наші красуні, не їхали до Європи в пошуках кращої долі… Сподіваюся, що життя покаже нам в Україні кращі сторони. А свято кохання, свято жінки – має бути не двічі на рік, а стати постійним у нашому повсякденні.
Наталія Вереснева