kopiika.com.ua

Навіщо Україні єдина автокефальна церква?

Переглядів: 40Коментарі: 0
Навіщо Україні єдина автокефальна церква?

За останній час удруге повертаємося до теми автокефальної церкви в Україні. Спитаєте, для чого? Та тому, що крайнього весняного дня, 31 травня, у Стамбулі збиралися 12 архієреїв Константинопольської церкви на чолі зі Вселенським патріархом Варфоломієм, аби узгодити позицію щодо Української церковної автокефалії. А ще, здається, важливість імовірного здобутку не сприймається в суспільстві з належною увагою. Тобто люди, які раз на рік заходять до церкви посвятити паску, не усвідомлюють важливості національної церкви для справжньої державної незалежності. 

Днями почув від ведучого телеканалу «Еспресо» Зими, що, мовляв, інші резонансні події відсунули проблему  церковної автокефалії. Насправді для внутрішньої ситуації в Україні церковна автокефалія відіграватиме – не  применшую – воістину вирішальну роль.  Переконаний, що після здобуття незалежності в 1991-му, своя Церква у своїй українській хаті стане другою за значенням звитягою національного суспільства, вищою за обидва Майдани, кризи, війни, тому що навічною, на всі подальші  століття.

Не дарма ж здобути власну церкву намагалися всі попередні Президенти, окрім звісно самого «легітимного». Питання  об'єднання конфесій у єдину помісну церкву обговорюють з 1990-х. Великої уваги йому приділяв Ющенко. Петро Порошенко, який до обрання гарантом не приховував належності до УПЦ МП, продовжив цю справу.

Публічно політики пояснюють необхідність створення помісної церкви «прагненням православних до єдності» та «необхідністю згуртування українців». Хоча, очевидно, тут наявна політична складова. Попри задеклароване Конституцією відділення церкви від держави, вона бере значущу участь у політиці. Яскраво це проявилося 2004 року, коли священики УПЦ МП масово агітували за Віктора Януковича, а УПЦ КП, УАПЦ та греко-католики підтримали помаранчевий Майдан. 

Питання впливу церкви на політичні процеси стало ще більш актуальним 2014-го, після початку збройної агресії Росії. Більшість українських політиків хотіла б нейтралізувати вплив Російської православної церкви на українських вірян. У пояснювальній записці до вже згаданого проекту постанови про підтримку ініціативи Порошенка говориться прямим текстом: «...роль Московського патріархату дедалі частіше носить характер пропаганди анексії Криму та підтримки збройного втручання Росії на сході нашої держави. У таких умовах  Українське су-

спільство демонструє ще більшу підтримку об’єднання православної церкви та визнання її автокефалії».

Константинополе,  – давай  дружити…

Значна частина церковників, політиків та релігієзнавців переконана, що шлях до єдиної помісної церкви лежить через Константинополь, тобто Константинопольський патріархат. Саме йому Українська церква формально підпорядковувалася до 1686 року, коли Константинопольського патріарха Діонісія змусили передати  юрисдикцію над Українською церквою Московському патріархату. Ще 2008 року нинішнього Константинопольського патріарха Варфоломія запросив до Києва тодішній чинний Президент Ющенко й уперше закинув ідею автокефалії УПЦ. У той час Патріарх не схотів псувати стосунки з потужною РПЦ. 

Інша справа тепер.  Протягом 2015-2016 років екс-президенти Ющенко та Кравчук щонайменше двічі їздили до патріарха в Стамбул з приватними візитами. Офіційно мету не розголошували, але, очевидно, ішлося саме про створення помісної Української церкви. 

Нарешті 2016 року український парламент ухвалив звернення до Варфоломія із закликом «визнати недійсним акт 1686 року» (приєднання до Росії) і надати автокефалію православній церкві України. Щоправда, і в 2016-му питання не зрушилося належним чином.

1030-та річниця

хрещення Русі… 

Невже нарешті?

Саме ця дата може стати історичною не лише в контексті минулого, але й сьогодення та майбутнього. Патріарх УПЦ КП Філарет переконано заявив: є надії на те, що Україна отримає автокефалію в липні цього року. За словами Святійшого від 31 травня: «… я думаю, це буде в липні, ми отримаємо томос і автокефалію».

Він також повідомив, що після того як Вселенський патріархат надасть Українській православній церкві томос, православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, а також декілька єпископів Московського патріархату об'єднаються в одну помісну церкву.

Зі свого боку, відзначимо: у такому разі для РПЦ і її підрозділу УПЦ МП настануть складні часи, адже автокефальна православна церква – помісний інститут церкви із закріпленою за ним канонічною територією, на якій не мають діяти інші помісні церкви.

Чекати залишилося недовго. 

Олександр Виговський