kopiika.com.ua

Монумент «Загиблим визволителям» – меч у парку Слави

Переглядів: 648Коментарі: 0
Монумент «Загиблим визволителям» – меч у парку Слави

До цього парку в бiлоцеркiвцiв особливе ставлення. Сюди йдуть святковими й будніми днями посидіти на природі, погуляти з дітьми та онуками, відпочити, подивитися, як приймають присягу молодi воїни (у всякому разі колись приймали), покласти квiти до Вічного вогню після церемонії одруження чи на урочисті державні свята. 

Авторів обеліска три. Валентин Назарович Борисенко (1929 —  1990 рр.) — український радянський скульптор, педагог, професор, ректор Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва та Київського художнього інституту, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1978 р). Закінчив Київське училище прикладного мистецтва (1947 р.), Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953 р.). Входив до складу організаційного комітету республіканської виставки 1981 року. Крім монумента в Білій Церкві, уславився значною (понад сто) кількістю монументальних і станкових скульптур по всій Україні, серед яких, зокрема, відомий пам’ятник  Франку у Львові.  

 Мирослав Степанович  Білик — український вчений, будівельник, архітектор, громадський діяч, лідер і керівник у науково-проектно-будівельній галузі. Народився 11 вересня 1948 р. у с. Оріховець Підволочиського району Тернопільської області. Заслужений архітектор України, почесний працівник будівництва та архітектури. 

Анатолій Дмитрович Консулов  (1924 — 1986 рр.) — художник, заслужений архітектор УРСР. Навчався в Московському архітектурному інституті в 1943—1947 роках. Продовжив навчання й отримав диплом 1948 року  у Львівському політехнічному інституті. Професійну діяльність розпочав у Львівському обласному проектному інституті. Від 1952 року – член Спілки архітекторів УРСР. 1972 року обраний доцентом кафедри проектування меблів та інтер'єру у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. 1976 року отримав звання заслуженого архітектора України. 1978 року відзначений Державною премією ім. Т. Шевченка. Автор понад 100 проектів, з яких 80 реалізовано. 

Від 1957 року працював у стилі нової хвилі львівського функціоналізму. Здобув ряд нагород на конкурсах проектів. Захоплювався графікою, проектував предмети повсякденного вжитку. Помер у Москві й похований на Личаківському цвинтарі.

Перша черга меморiального комплексу «Білоцерківський парк Слави», присвяченого загиблим при штурмi Бiлої Церкви в сiчнi 1944 року радянським, чеським і cловацьким воїнам, збудована 1975-го року силами міських підприємств за участю тисяч пересічних бiлоцеркiвцiв. Друга – фінішувала в акурат до 9 Травня 1986 року.

Початок парку – простора аванплоща, за якою, говорячи мовою архітекторів, – два об’єми, що фiксують вхiд на головну алею, обрамлену квiтниками та меморіальним камінням на честь полеглих героїв. У композицiйному центрi-апофеозi колись стояв тимчасовий гранiтний монолiт з короткою посвятою. Звiдти двi алеї ведуть до захоронень полеглих у боях за мiсто. Їх шість, зокрема й могили невiдомих вояків та бійців Чехословацької бригади генерала Свободи. 

У композицiйному центрi мемо-рiального комплексу гранiтну брилу замiнив 28-метровий обеліск «Загиб-лим визволителям», облицьований полірованими плитами червоного гранiту. У нижнiй частинi скульптурної композицiї – горельєфи бiйцiв з кутої мiдi. Стоїть монумент на подiумi з полірованих плит уже сiрого граніту. Перед ним по центральній осi головної алеї палає Вiчний вогонь. 

Композицію споруджено так, що з будь-якого ракурсу вона має вигляд саме меча – дорогого, вишуканого й гострого. 

У 2014 році центральну алею, що веде до головного монумента, дещо підремонтували, а вже потім, нарешті, відновили історичну справедливість, замінивши дату початку Другої світової війни з 1941 на 1939 рік.

На своєму віці довелося бачити не одну подібну композицію на теренах України, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини. Не знаю, може, це й містечковий патріотизм, але більш органічної, домашньої та водночас монументальної споруди пригадати не можу. 

Крім «меча», у місті існує ще кілька скульптур загиблим у роки Другої світової війни. Зокрема, пам’ятник чехам і словакам у цьому ж парку Слави та монумент біля головного університетського корпусу, поставлений далекого 1985 року й присвячений загиблим викладачам та студентам нашого вишу. 

Старожили кажуть, що пам’ятник загиблим студентам наразі «скорочений». Буцімто в оригінальному варіанті було ще зламане деревце. Проте буремні 90-ті минулого століття вкрай негативно позначилися на зовнішності скульптури. Деревце вкрали вандали. Напевно, здали на метал. 

Олександр Виговський