kopiika.com.ua

Кому потрібна «Міськреклама»?

Переглядів: 397Коментарі: 0
Кому потрібна «Міськреклама»?  Минула сесія ознаменувалася, на наш погляд, дивною поведінкою депутатів міської ради, які, заслухавши звіт Дмитра Козачука, очільника КП «Міскреклама», чомусь не стали розбиратися в проблематиці підприємства (хоча це, власне, потрібно було б зробити до сесії, на засіданнях профільних комісій), а, викрикнувши з місця декілька особистих звинувачень, – вирішили просто звільнити його. 

 
Але ми, як завжди в таких випадках, не задовольнилися загальними фразами міських обранців і вирішили розібратися для себе й для вас, шановні читачі, – що ж насправді відбувається з одним із підприємств, яке поки що є власністю міста. І задля цього відшукали відповіді на декілька запитань, що можуть прояснити ситуацію.

Навіщо місту «Міськреклама»?

«Хто володіє інформацією – володіє світом». Автором цього відомого висловлювання є Натан Ротшильд – англійський банкір, бізнесмен і фінансист. Дозволю собі трохи доповнити вислів великого банкіра: «Хто володіє достовірною й підтвердженою інформацією, – той володіє світом». Але де її беруть ті, хто не має можливості користуватися інтернетом? Звичайно, з офіційних джерел і ресурсів. КП «Міськреклама» – офіційне джерело, йому довіряють. Важко применшити ту користь, яку приносить  місту наявність власних площин, що можна використовувати для соціально-важливих оголошень та інформування населення. Узяти хоча б останній інцидент з виливом хімікатів у притоку Росі, коли громада максимально швидко й ефективно була поінформована про те, що трапилось, і про те, що потрібно робити (бо повз дошки на під’їздах до своєї оселі йде безліч людей).

Якою була «Міськреклама», 

коли Дмитро Козачук (пройшовши відповідний конкурс) став директором підприємства?
Майже всі первинні документи підприємства були відсутні або знаходились… у поліції, оскільки на КП було подано декілька позовів, деякі з них задовольнили. Утім, ні поверненням, ні відновленням документів колишні очільники вирішили не заморочуватись. Особливо цікавим був позов власника бордів, які орендувала «Міськреклама»: людині не оплатили послуги за оренду протягом довгого періоду, хоча – ця оренда давала солідний дохід «Міськрекламі». Несправедливо? Так! Але подив викликає факт, що прізвища орендодавця й тодішнього директора були однаковими. Родичі посварилися? Ну чому ж тоді не платили так довго? Чому власниця бігбордів не розірвала договір з екс-чоловіком через місяць чи два несплати оренди? А може, і платили, але, на жаль, жодного документа про оплату новопризначений директор не знайшов (як і ще багатьох інших).  
Також виявилося, що деякі з працівників не оформлені офіційно, а натомість на роботу оформлені люди, які насправді не виконують жодних робіт. Єдине, що було зроблено корект-но, – інвентаризація наявних засобів, до яких входили дошки оголошень біля під’їздів, тумби на зупинках та… бетонні подушки для бігбордів без бігбордів.

Що було зроблено далі?

Насамперед приведено до ладу документацію (повернулися з поліції декілька коробок документів). Оформлено офіційно працівників та структуровано роботу підприємства. Як виявилось, «Міськреклама» має можливість не лише надавати послуги, а й проводити роботи, оскільки має майстерню, у якій хоч і не досить інструментів, утім, там можна робити цікаві й корисні речі, наприклад  адресні дошки для будинків міста в одному стилі. Також було змінено підхід до менеджменту, відновлено та налагоджено співпрацю з рекламодавцями, а сторінка «Міськреклами» з’явилася в інтернеті, що значно розширює можливості КП. 
КП «Міськреклама» при мінусовому (за всіма критеріями) старті минулого року показало оберт коштів – у 1 млн 600 тис. гривень. А це, нагадаю, лише дошки й тумби.

То чому збиткова?

Бо ведуть справи чесно, але без допомоги депутатів не можуть стати прибутковими. 
Пояснимо: 
усі працівники оформлені, а отже, вирахування із заробітних плат ідуть у повному обсязі, а це, нагадаємо, запорука того, що кожен із робітників має гартовані державою пільги.
Усі прибутки прозорі, а оскільки є певна межа, понад якою прибуток оподатковується ще й ПДВ, то левова частина заробітків іде в державну казну.
Приміщення, у якому знаходяться працівники КП, не має права на пільгову оренду, а оплата за нього (там немає навіть убиральні) становить близько 6000 гривень щомісячно.

Що можна зробити, щоб не бути збитковими?

На це запитання нам надав відповідь сам Дмитро Козачук:
- Це досить прості речі. Загальновідомо, що для того щоб отримати прибуток, необхідно розробити план, вкласти гроші й виконувати цей план. Депутатам, наприклад, для початку достатньо було б ухвалити пільгову оренду для КП, і це б зекономило близько 60 000 гривень на рік. Але найдієвішою була би фінансова допомога «Міськрекламі», можливо, навіть поворотна (як, наприклад, безвідсотковий кредит, який підприємство зобов’язане повернути). Усі ж бачать, що навіть ті мізерні ресурси, які є в наявності, – можуть давати оберт, а збитковість обумовлена лише законодавством. Утім, якби ми розширили ареал охоплення нашими рекламними площинами, то абсолютно реально могли би вийти на нульовий або плюсовий баланс. Це вже переконливо доведено. І все, що для цього необхідно, – кошти. Справа ще й у тому, що якби «Міськреклама» була не комунальною, то була б золотим дном для підприємця, який займається рекламою, оскільки він не був би такий скутий законодавством; та й із найманими працівниками зараз простіше працювати «в конвертах». Але ми – власність міста, власність білоцерківців, тож маємо бути максимально чесними, бо за кожен підпис відповідаємо і перед сумлінням, і перед законом. А ще ми надаємо роботу найнезахищенішим верствам населення – пенсіонерам, мамам з маленькими дітьми, людям з інвалідністю, адже – ця робота не потребує повної зайнятості, особливих навичок та не є важкою. Тож хіба не варто розширити наші можливості? Це додасть ще робочих місць.

Що може трапитись?

Урешті, ми маємо сумний досвід доведення комунальних підприємств до банкрутства саме бездіяльністю депутатів минулих каденцій. «Зелене господарство», ШЕУ були нібито збитковими, і новий власник отримав їх не просто за безцінь, а ще й з деякою компенсацією від міста. І ось що ми бачимо зараз? У підприємства вклали гроші, і тепер вони приносять прибуток власнику, – а місту ні, бо ми все одно користуємося їхніми послугами. Утім, тепер за грубі кошти. То навіщо знову робити таку помилку? 
Не хочеться навіть думати, що часи «дєрібану» повертаються знову. Урешті, може, цей депутатський перфоманс несе винятково особистий характер, бо Дмитро Козачук відомий своєю чесністю у виголошенні власних думок щодо існуючої в країні ситуації, тож слів не підбирає, а міські депутати, можливо, сприйняли щось на свій рахунок. Тим більше, що рішення про звільнення очільника комунального підприємства носить суто рекомендаційний характер і не має бути виконаним обов’язково. Така собі публічна помста, та й по всьому.  Суто по-людськи це було б зрозумілішім, ніж план довести КП «Міськ-
реклама» до банкрутства й віддати «куму, свату, брату» за безцінь із перспективою заробляти мільйони. І звичайно ж, не хочеться вірити в те, що депутати перед виборами  намагаються усунути від керівництва такого потужного й дієвого ресурсу інформування білоцерківців людину, яка не належить до жодної політичної групи чи партії й ніколи не піде на угоду з власною совістю задля угоди з політиками. Поживемо – побачимо.
— Леся Поліщук
P.S. До речі, згідно з рішенням виконкому від 10 березня «Про запобігання поширенню інфекцій», саме КП БМР «Міськреклама» буде  розміщувати на всіх наявних дошках оголошень у місті інформаційні пам’ятки про правила профілактики коронавірусу та запобігання його розповсюдженню методом самоізоляції громадян, прибулих з-за кордону, а також членів їхніх сімей.