kopiika.com.ua

Колонка редактора

Переглядів: 49Коментарі: 0
Колонка  редактора
День матері. Україна святкує його в другу неділю останнього весняного місяця. Цього року – 12-го травня.
Ось воно, те свято, яке ми маємо любити й святкувати замість комнуністично-нігілістичного  8 Березня. 
Історія українського народу саме тим і унікальна, що завжди існував культ матері. Феодальний патріархат і мордорське приниження жіночої статі ніколи не були властиві жителям берегів Борисфену. Неймовірна шана до матері землі, що народжує хліб для життя, – перетекла в пошану до матері, що народжує саме життя.
Усі права, які жінки Європи виборювали аж до ХХ сторіччя, українки мали ще в середні віки, особливо там, де український дух не був сплюндрований жорстокими зайдами. Право на наслідування – материзна. Право обирати собі чоловіка (свататись). Право на особисту власність та право на участь у суспільному житті громади. І все це було можливим саме завдяки культу матері, що притаманний українцям з прадавніх часів.
Якщо у світі існують супергерої, то  мама – одна з них. Немає нічого, що їй не до снаги. Від її обіймів світ стає дружнішим, від її посмішки все навколо наповнюється яскравими барвами, а від її єдиного цілунку загоюються найболючіші рани.
Мама – перша й найголовніша жінка в нашому житті. Після неї будуть десятки інших – розумніших, привабливіших, успішніших. Колись настане день і ми побачимо свою маму в усій її неідеальності. Вона буде злою чи несправедливою, кричатиме чи ображатиметься. Вона зробить щось неправильно. У якийсь момент усі ми розуміємо, що наші батьки не без вад. Але навіть це відкриття піде нам у благо, це дасть нам можливість зрозуміти й вибачити неідеальних себе.
Їхня любов часто застилає очі. Їхнє бажання вберегти, захистити іноді закриває від усього світу. Любов, навіть чиста материнська, робить людей сліпими й нерозсудливими. Нам цього не зрозуміти, допоки одного дня нова маленька людина не пробудиться всередині живим згустком тепла.
Еріх Фромм у своєму «Мистецтві кохання» пише, що найвища й найскладніша форма любові – це любов матері, яка відпускає свою дитину у вільне плавання. Дуже важко матері відпустити своїх дітей у дорослий незвіданий світ – так важко, як і відділити частину самої себе. Фромм правий: немає благороднішої форми любові й самопожертви, як не заважати дітям будувати власне життя й шукати щастя. 
Вітаю кожну жінку, яка отримала найбільше благословіння й найскладніше випробування; кожну жінку, яка змогла втілити найвищий задум всесвіту й найпершу заповідь Бога – плодитися й розмножуватися. Вітаю вас, Мами, з найбільшим українським жіночим святом – Днем Матері!
   Леся Поліщук