kopiika.com.ua

Книга про життя, про інше життя…

Переглядів: 286Коментарі: 0
Книга про життя,  про інше життя…

Минулого вівторка, 26 червня, у центральній бібліотеці відбулася презентація книги «Смугастий, мов життя» Ганни Ручай, авторки нашумілого роману «На східному фронті є зміни».

Ради чистоти сумління зазначимо, що перед безпосереднім дійством відбувся такий собі флеш-моб від юніорської групи літстудії «Час змін», якою, між іншим, опікується авторка презентованої книги. Діти винесли на суд дорослої аудиторії свою щиру творчість. Це надало заходу оригінальності й свіжості.

Тепер коротко про книгу та, власне, презентацію. Почнемо з того, що праця під назвою «Смугастий, мов життя» – дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова» 2008 року. На превеликий жаль, у той час твір вважався «неформатом». 

Справа в тім, що в ній ідеться про злодія-рецидивіста на ім’я Геник. Пані Ручай майстерно передала переживання та думки ізгоя, скориставшись щоденником реального вищезгаданого персонажа. Напевно, видавці не повірили в комерційний успіх проекту «про зеків». 

Хоча (просто для прикладу) найкращий свій твір «Тихий Дон» Шолохов буцімто також написав, послуговуючись щоденником невідомого білого офіцерай й згодом увійшов з ним у історію. 

Але повернемось у наш  2018-й. У цьому поточному  році за роман взялося білоцерківське видавництво «Час Змін Інформ». Щодо презентації, то вона пройшла у формі дискусії. Єдиної думки щодо цікавинок роману та його векторного змістового спрямування  не виявилось, що однозначно говорить про фаховість письменниці та є безумовним плюсом роботи.  Коли всі єдині – можна не читати. Сто разів перевірено.   

Голова міськрайонного об’єднання ВУТ «Просвіта» та гендиректор видавництва «Час Змін Інформ» Костянтин Климчук наголосив, що, на його думку, «Смугастий, мов життя» стане подією в мистецькому житті Білої Церкви. Просвітянин Максим Кириченко вважає, що книга мусить бути своєрідною «протиотрутою» кримінальній романтиці, яка, наче та холера, намагається повернутися в українське життя з буремних 90-х. 

Натомість депутатка Білоцерківської міської ради Олена Шевченко загострилася на легкості стилю письменниці. І це не зважаючи на складність обраної теми. 

Гарячі дискусії серед присутніх викликали виступи бібліотекарів Олени Бульди і Надії Гаврилової. Дехто з учасників заходу вважав, що буцімто книга має стати засобом превентивного виховання як молоді, так і батьків. Що ж, може бути. Проте, на мою скромну думку, книга мусить бути в першу чергу книгою, захоплюючим чтивом, яке змушує людину бігцем бігти з роботи, аби дізнатися,  що ж буде далі. Якщо цього нема – який сенс від ідеологічного навантаження й розумної літературознавчої термінології? Коли не цікаво, ніхто не читатиме. 

Так ось, «Смугастий, мов життя» – це цікаво, тому що про життя, хоч і про інше життя…