kopiika.com.ua

Децентралізація в дії: Дрозди готові ввійти в Білоцерківську ОТГ

Переглядів: 101Коментарі: 0
Децентралізація в дії:  Дрозди готові ввійти в Білоцерківську ОТГ

На громадських обговореннях, що пройшли нещодавно, майже одностайно жителі Дроздів проголосували за приєднання до білоцерківської громади. І наразі триває процес щодо оформлення цього рішення в юридичному полі. 

Таку саму згоду до об’єднання Біла Церква вже має від Мазепинців та Великополовецького.

Чому громади об’єднуються?

З’являються можливості для тих, хто хоче змін.
Об’єднання не робить громади автоматично заможними. Так, там з’являється більше повноважень і грошей. Але це ще не означає розвитку. Для успіху потрібні лідери, готові діяти рішуче; професіонали, здатні залучити й ефективно використати кошти; керівники, готові нести відповідальність за свою роботу перед людьми й державою.
У процесі об’єднання громад такі місцеві лідери отримують свій шанс: стають головами громад, депутатами, старостами чи громадськими активістами. Для них – це можливість очолити зміни тут і зараз, зробити своє місто чи село кращим, стати частиною успіху країни.

Формується основа сильної країни.
Повноваження, ресурси й відповідальність передаються від центральної влади на місця, бо тільки так можна побудувати міцну державу, стійку до політичних змін усередині та зовнішніх зазіхань.
Рушійною силою в країні стають не політики й чиновники, а сильні заможні громади. Вони долають зневіру людей, бо починають дійсно піклуватися про них: надають якісні та доступні послуги, будують дороги та інфраструктуру, турбуються про безпеку людей, не чекаючи, поки це зробить хтось «згори». В об’єднаних громадах є на це і повноваження, і кошти. Тому там зростає довіра до влади, підвищується патріотизм, зникає відчуття безпорадності, зростає активність людей.

Місцева влада починає працювати для мешканців.
Мешканців об’єднаних громад уже не відправляють вирішувати питання в район чи область – за все тепер відповідає місцева влада: голова, депутати ради громади та її виконком. Освіта, медицина, адміністративні послуги, дороги, освітлення, водопостачання, сміття, благоустрій, забудова й навіть безпека – компетенція влади об’єднаної громади. Саме влада громади, і більше ніхто, займається вирішенням більшості місцевих питань, має на це кошти й несе за все відповідальність.
Мешканці об’єднаних громад мають поруч ефективну спроможну владу, яку самі обирають і на діяльність якої можуть впливати. Як наслідок – у містах і селах, які входять до об’єднаних громад, – доступніші та якісніші послуги, більш сприятливі умови життя.

Не об’єднатися не вийде
Головна теза у виступах представників уряду, а також народних депутатів і представників офісу Президента – уся територія України вже наступного року, до місцевих виборів, має бути покрита спроможними громадами. Хоча зрозуміло, що маються на увазі потенційно спроможні громади. Бо зробити одразу всі громади спроможними, звичайно, неможливо, а от змоделювати об’єднання, спроможні до розвитку, – більш реальне завдання.
Тим не менш, кожна сільська, селищна, міська рада в Україні вже наступного року буде у складі об’єднання – факт, з яким уже ніхто не сперечається.

Об’єднаних теж об’єднуватимуть?
Із сотень визнаних спроможними об’єднаних громад далеко не всі реально спроможні. У минулі роки рішення про їхню спроможність були більше політичними, ніж об’єктивними. Це факт, який визнають і в уряді. Саме тому майбутнє об’єднання, скоріше за все, торкнеться і якоїсь частини створених ОТГ.
Давайте розбиратися, яким ОТГ варто готуватися до добровільного чи адміністративного укрупнення й чому.

Нові критерії спроможності
В уряді планують змінити методику формування спроможних громад, уточнивши критерії цієї спроможності. Поки це лише пропозиції, але громадам варто було б на них уже зважати.
Чинна методика передбачає, що «спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні… забезпечити належний рівень надання послуг - зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства - з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».
Там же згадується, що, крім міст обласного значення та районних центрів, ОТГ можуть утворюватися й навколо населеного пункту, який «має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку)».
Зараз ці критерії планують доповнити. По-перше, є пропозиція встановити мінімальну кількість населення для створення ОТГ. Пропозиція — в ОТГ має проживати не менше 5 тисяч осіб. Однак навряд чи цей критерій буде жорстким, особливо для тих уже об’єднаних громад, де відхилення від цього показника невелике, а інші критерії — у нормі.

Щодо інших критеріїв
Спроможними пропонують визнавати лише ті громади, індекс податкоспроможності яких не менше 0,3. Тобто в спроможній ОТГ розмір податку на доходи фізичних осіб на одну людину має становити не менше 30% від загального показника по країні.
Також в уряді пропонують визнавати спроможними громади, частка місцевих податків та зборів у власних доходах яких не менше 10%.
Тож є очевидним, що процес об’єднання громад неминучий. І просто бажання сільських голів (розпещених державною субвенцією та податками з підприємств, які знаходяться на їхній території) не об’єднуватись з фінансово й інфраструктурно забезпеченими містами, а об’єднатися ще з декількома селами поруч - буде відверто недостатньо. Таке бажання ініціатори об’єднання повинні будуть довести цифрами й фактами, що доведуть спроможність громади на самостійне існування.
— Леся Поліщук