Скандальна сесія БМР! Колапс і руїна «не в клозеті»…

Минулого тижня, 26 жовтня, у Білій Церкві відбулася чи не найскандальніша сесія міської ради від початку віків і аж до наших днів. Ну, може, у часи Ярослава Мудрого траплялося щось більш резонансне; не знаю… Тре буде в істориків запитати!

Спочатку ніщо не віщувало…

Ну, тобто намічалася рядова сесія з величезною «обоймою» побутових питань, зокрема бюджетних, господарських, майнових тощо. Що трохи напружило – відсутність у сесійній залі фракцій «Самопомочі» та БЮТ. У приміщенні «засмерділо смаженим». Усе стало на місця після того, як надійшли пропозиції від депутатів. Свободівець Кошель запропонував питання №9 – своїми словами, про зміни в складі виконавчого комітету БМР – на перше місце порядку денного. Потім депутати Бабенко та Тищенко зажадали внести в сесійний план голосування «проти всіх», тобто проти секретаря міської ради Смутка та трьох заступників міського голови разом із керуючим справами БМР. Щоправда, останні пункти були під питанням, адже від моменту їхнього оприлюднення не минуло двадцяти календарних днів, зумовлених законом щодо цих процедур. Депутати не зважили й поставили на голосування, мовляв, спочатку порушимо, а потім придумаємо, як за це виправдатись.
Уже перед самим стартом засідання обранці звернулися до колег і народу. Перший спіч проголосив невгамовний Бабенко. Правда, нічого нового: укотре «наїхав» на народного депутата Семенченка, обізвавши того «останніми» словами й запропонувавши білоцерківцям Лаврусю, Істоміну та Зубару, що беруть участь у маніфестації під Верховною Радою, негайно повернутися додому й «заклеймити ганьбою» так званий «законодавчий майдан» у столиці.
Натомість депутат Савчук закликав стати на захист музичної школи №6, навколо якої саме тепер розгортається гучний корупційний скандал, одним із головних фігурантів у якому безпосередньо й виступає сам Савчук.

Голосування…

Потім було, так би мовити, вступне слово голови Дикого. Пан Геннадій без зайвої дипломатії означив: якщо питання «проти всіх» буде підтримане депутатським корпусом, місто зупиниться, настане колапс і руїна. А, як усім відомо з монологу професора Преображенського, вони не в клозетах, а в головах!

Мера підтримав один із заступників голови Гнатюк. Він нагадав, що, відповідно до закону, склад виконавчого комітету призначається на весь термін функціонування міської ради. На це колишній мер Савчук зауважив, буцімто він не бажає переворотів і заколотів, але… урешті, не бачить нічого страшного в симпатичній політичній «бучі», тому що в його бутність міняли й не особливо заморочувались. З ним не погодився депутат Король, зауваживши: зняти секретаря МР таким чином – незаконно, тож краще прибрати питання з порядку денного. Депутати вислухали Короля, але знімати питання не погодились, а 26-ма голосами «за» погодились відправити в «тартарари» шанований діючий виконком.
Мер одразу повідомив, що накладає на цю справу – на «тартарари» – своє повноважне мерське вето. Відповідно до процедури, знімати секретаря МР потрібно було лише таємним голосуванням. Щоправда, це не допомогло панові Смутку залишитися при посаді. 24-ма «за» присутні обранці дали йому відкоша. Не пощадили й трьох заступників – В. Гнатюка, І. Новогребельську та О. Настіну разом із керуючим справами С. Постівим. Віддали 22 голоси за те, щоб заступники з керуючим перестали бути такими.
Геннадій Дикий: «…ці всі рішення написані не тут і не вами, як депутатами. Ці всі рішення написані «згори». Але відповідальність, шановні депутати, саме наша з вами…»

Апогей

Навіть без окулярів було помітно, як боляче вдарили ці революційні (чи контрреволюційні) результати голосувань по міському голові. З трагічним виглядом той закрив сесію під приводом, що за відсутності відставлених органів рішення міської ради втрачають сенс і перетворюються на звичайнісіньке «бла-бла-бла». Відтак, мовляв, розхльобувати будемо найближчого вівторка на позачерговій сесії заблокованої міської ради.
Зі свого боку скажу, що не пам’ятаю такої патової ситуації в білоцерківському самоврядуванні. Справді, вона схожа на колапс «у головах».

Засідання друге

Скандальна сесія продовжилася 31 жовтня. Холодного осіннього вівторка в сесійній залі зібралася рекордна кількість депутатів – 40, а також нардеп від «Самопомочі» пані Ірина Сисоєнко, голова Київської обласної організації ВО «Батьківщина» пан Костянтин Бондарєв, депутати облради від білоцерківської громади. У той час на вулиці якісь діти вимахували прапорами партії «Самопоміч» – вочевидь, явна провокація, ось тільки ким влаштована?

Зрада: «зрадники» та «адвокати»…

Усе розпочалося виступом
С. Беркута з «Батьківщини». Депутат затаврував ганьбою уже колишнього однопартійця В. Коробчука, виключеного і з партії, і з фракції за те, що пішов проти рекомендації фракції щодо скандального кадрового голосування. Його меседж підтримав голова обласної організації партії К. Бондарєв, який назвав Коробчука зрадником і закликав «відступника» здати депутатську картку. Колегу підтримала народний депутат України пані Сисоєнко. Щоправда, стосовно депутата від «Самопомочі» А. Гончара.
Натомість Гончар із Коробчуком виправдовувались у доволі агресивній манері. Вони намагалися довести, що працюють для добробуту білоцерківців, напевно, забувши про те, що вибори до міської ради, відповідно до чинного законодавства, відбувалися виключно за партійною системою, й виборці обирали партії, представники яких, на їхню думку, здатні відстоювати їхні інтереси у місцевій владі. Думки з приводу вчинків двох депутатів розділилися. Деякі активісти підтримали Бондарєва та Сисоєнко: мовляв, якщо не бажають дотримуватись партійної дисципліни, нехай ідуть зі своїх партій, а також із ради.

Дійшло до шарпанини

Під час короткої перерви перед початком голосувань у залі трапилося кілька шарпанин між депутатами й депутатами, між депутатами та присутніми городянами, між городянами й городянами з різних партійних таборів. Так, Бондарєв спробував силою відібрати депутатську картку в Коробчука. Спочатку вийшло, проте на його захист стали окремі депутати й повернули картку колезі.
Натомість депутат Наконечний із «Самопомочі» зробив гучну заяву: нібито діти з прапорами його політичної сили на ґанку будівлі БМР не мають до «Самопомочі» жодного стосунку. Буцімто це провокація опонентів, щоб дискредитувати фракцію в очах пересічних білоцерківців. Ми, мовляв, розслідуємо цей факт і доведемо його провокативність.

Бюджетне питання

Урешті-решт настала черга бюджетного питання, на важливості якого «хором» наполягали всі без винятку. Якщо дуже коротко: депутатам пропонувалося розподілити 27 мільйонів так званих власних коштів, 6,3 мільйона надходжень у вигляді субвенцій і 332 тисячі гривень гуманітарного сектора.
Депутат Петрик попрохав колег дозволити перерозподілити частину освітянських коштів у фонд заробітної плати техпрацівників. Натомість депутат Джегур вніс пропозицію підтримати частково, без урахування кількох позицій, зокрема й розподілу коштів від субвенцій. Депутат Король закинув Джегуру, мовляв, розуміє природу його пропозиції, а тому запропонував визначитись: або він депутат міської ради, або районний чиновник, який лобіює в БМР Білоцерківський район.
Ще кілька депутатів висловили претензії, що нібито в проекті свідомо не враховані раніше обумовлені інтереси їхніх виборчих округів.
Урешті міський голова Геннадій Дикий поставив на голосування поправки Джегура, що якось плавно перетворилися на пропозицію виключити для подальшого розгляду весь бюджет розвитку Білої Церкви. «За» – 23 депутати. Шокований мер змушений був констатувати, що цим рішенням депутати фактично заблокували заплановані й уже розпочаті роботи в місті.
Згодом робота з питаннями бюджету все ж поновилася й розпочався розгляд питань за винятком тих, які запропонувалися до зняття на початку засідання.
Ну, якось так…
Олександр Виговський

Поділитися з друзями

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki