Неймовірні українці. Боришко-сан – український «Птах», що підкорив Японію

Після нашумілого фільму про українського героя-пілота, що волею долі опинився в Америці й примудрився стати вождем індіанського племені, редакційний колектив вирішив наважитись на нову рубрику під назвою «Неймовірні українці». За задумкою, вона нагадуватиме нашу традиційну фішку «Маловідома Біла Церква», проте в більш широкому аспекті – тобто, час від часу інформуватимемо читачів про земляків, які своїми досягненнями вплинули на хід історії та розвиток цивілізації.

І першим у цій когорті – Іван Буришко, або, як називали його в Японії, – Кокі Тайхо. Цей нащадок східноукраїнського степу став найвидатнішим борцем Сумо – саме так, з великої літери, – минулого ХХ століття.

Сумо

Але для початку про Сумо, щоб читач правильно зрозумів велич досягнення українця. Отже, Сумо – традиційний вид єдиноборства, а точніше бойового мистецтва Японії, що дало початок не лише національній традиції, але й національній імператорській династії. Легенда пов’язує із Сумо саме існування сучасної японської нації на Японських островах. Так, згідно з цією легендою, бог Такамикадзуті вступив у двобій з богом варварів. Завдяки його перемозі японці отримали право оселитися на території острова Хонсю. Буцімто той перший сумоїст і став родоначальником імператорської традиції Країни Вранішнього Сонця, тобто поклав початок освяченої правлячої династії Японії.

Для інформації: усі новомодні бойові мистецтва Японії та Азії не йдуть у жодне порівняння із Сумо. Вони – усього лише традиція, чи спорт, чи забавка, натомість Сумо – справжня релігія японців. Щоб досягти висот у цьому виді спорту, юніор мусить 15 років перебувати в спеціалізованих школах із неймовірно жорстким порядком денним. Популярні сумоїсти – мільйонери, кумири, «ікони стилю», приклади для наслідування. Конкуренція в цій сфері така, що навіть наближення до еліти бачиться на островах чимось на кшталт мільйонного виграшу в лотерею. З давніх-давен вважалося, що ніхто з не японців просто не в змозі зрозуміти Сумо, тим паче досягнути в ньому бодай якихось значних успіхів.

«Птах»

Проте в цьому японці помилилися, адже найвідомішим сумоїстом ХХ століття став Ная Кокі — японець з… українським корінням. Для Японії він — без перебільшення, жива (до недавнього часу) легенда. Справжнє ім’я «напівбога» – Іван Боришко (у японському варіанті Ная Кокі). Нащадок українського степу — володар 32 імператорських кубків, улюбленець публіки й народний герой.

Тепер деякі подробиці цієї дивовижної історії. Батько кумира, Маркіян Боришко, походив із невеличкого села за 150 км від Харкова. На початку ХХ ст. разом з односельцями переїхав на південь Сахаліну. За 5 років ця земля перейде до Японії, а Маркіян Боришко одружиться з японкою. Боришко-сан, як називали Маркіяна сахалінські японці, був популярною особою в тамтешньому містечку Сікука (нині — Поронайськ, Росія). Родина Боришків – Маркіян, дружина та четверо дітей – вела велике господарство: самі орали, сіяли, тримали корів, коней, овець, чорнобурих лисиць, пекли та продавали хліб. Кажуть, Боришко-сан був причиною безсонних ночей багатьох красунь віддаленого поселення: завжди в костюмі-трійці з тростиною в руках. Інтернаціональну ідилію перерве Друга світова війна. Японія, яка підтримала нацистів, стала нещадною до вихідців із Радянського Союзу. За підозрою в шпигунстві Боришка помістили в резервацію. Згодом Сахалін знову перейшов до СРСР, а японська дружина з дітьми переїхала на острови й утратила контакти з Маркіяном Боришком. До речі, майбутню зірку батько звав не інакше як Іван. І нащадок не посоромив пращура.

Карєра

Уже в 21 рік Іван-Ная здобув найвищий та довічний титул у Сумо — йокодзуна; рекордний показник в історії. Далася взнаки батьківська кров – незвичний для Японії зріст у 185 сантиметрів. Звідси й прізвисько «Великий Птах — Тайхо». Його вчителі казали: «З таким розмахом рук ти не просто йтимеш до перемоги, а летітимеш». Українські гени подарували Іванові відносно худорляве тіло. На початку кар’єри сумоїст важив якихось 75 кг, тому доводилося перемагати не силою, а технікою. Згодом, коли він набере ще 60 і стане значно дужчим, своїх набутих прийомів не забуватиме. Це поєднання зробить його непереможним і забезпечить 32 імператорські титули.

Упродовж семи наступних років богатир не давав своїм суперникам шансів на перемогу. До того ж Іван провів серію із 45 боїв без жодної поразки. Мав бути й 46-й, проте суддя помилився, після чого сталася безпрецедентна подія: у Сумо ввели відеоповтори суперечливих моментів.

Відтак, українського Тайхо обожнювали всі: чоловіки захоплювалися видовищними боями; жінки, через незвичну зовнішність, вважали найкрасивішим чоловіком Японії; у своїх підліткових рейтингах діти ставили Івана перед улюбленою грою тамагочі.

Сам Тайхо ніколи не приховував походження. З розпадом СРСР, коли на одній шостій частині суші стали доступні архіви, посланці чемпіона зуміли розкопати дані про батька неперевершеного сумоїста. Його доля виявилася незавидною. Три роки він відпрацював перекладачем з японської в органах контррозвідки «Смерш». У 1949-му на Боришка сфабрикували справу й засудили до десяти років позбавлення волі. Звільнили Маркіяна лише в період відлиги. У 1960 р. він помер у лікарні Южно-Сахалінська від запалення легенів, до останньої хвилини мріючи розшукати сім’ю в Японії, довідатися, якими стали його діти…

Повернення до витоків

У 2002 р. Кокі Тайхо приїжджав до України. У Рунівщині зняв на камеру місце, де стояв дідівський будиночок, набрав води з колодязя, насипав рідної землі в хустинку… Побував і в Харкові на турнірі із сумо, який організували місцеві ентузіасти, з благословення чемпіона присвоївши змаганню його ім’я. Відтоді Кубок Кокі Тайхо щорічно розігрується в Україні.

Визначного гуру Сумо Івана Боришка-Кокі Тайхо не стало 2013 року. Він полинув у вічність, залишивши по собі невмирущу славу непереможного борця, якого називали «Птахом».

Підготував О. Виговський

Поділитися з друзями

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki